Эмиграция и работа за границей

[55Pavilion]

идти в военкомат

долбоебы там, честно.

а сочетание "националистического" долбоеба на донбасянина - то пздц

[AN21]

Если причин прям ряд, возможно какая то из них подойдёт для выезда. Они во многом пересекаются

[Billi]

долбоебы там, честно.

Pavilio,

просто своеобразные люди)

[55Pavilion]

а что в итоге у меня должно появиться на руках, справка со штампом "мясокомбината"?

[OlegRO]

справка,да

[my_fair_lady]

невелике дослідження-спостереження науковиці Ірини Ігнатенко про біженців у Німеччині (хто не в курсі, це відома етнологиня, авторка великої кількості книжок про побут, традиції та вірування українців).

 

Показать

Вторгнення Росії в Україну спричинило найбільшу в Європі кризу біженців з часів Другої світової війни: понад вісім мільйонів українців покинули країну, а третина населення була переміщена. За даними ООН, у Німеччині проживає понад 867 тисяч українців.

 

Свого часу, отримавши в Німеччині степендію для переміщених науковців, я працювала над проектом про біженців-українців у ФРН.

Власне, жила серед біженців, щодня спілкувалася з ними, спостерігала, опитувала, аналізувала побачене та почуте.

 

Нещодавно, почала займатися іншим проектом: «Антропологія щастя», про що мій попередній допис, але маю багато матеріалу з теми життя українців-біженців у Німеччині протягом 2022 р.

Ця тема ще буде більш глибоко осмислена та проаналізована мною в майбутньому.

У цьому пості хочу викласти деякі свої спостереження та роздуми.

 

Дуже важливо на початку наголосити: запланована еміграція й спонтанне біженство, то є дуже різні речі.

 

Якщо у першому випадку людина ретельно планує еміграцію, зважує, аналізує тощо, то в другому, часто-густо, вона біжить в невідомість, зхопивши найнеобхідніше, а то й без нього.

 

Багато з опитаних мною біженців-українців у Німеччині, ніколи не планували емігрувати з України, не розглядали іншу країну, як майбутню домівку; взагалі не готувалися до переїзду.

 

Власне, тому влітку 2022 українці почали повертатися до дому, в Україну. Звісно, почали повертатися ті, кому було куди повертатися й до кого повертатися, та на що в Україні жити.

 

Крім суму за близькими та ностальгії за «рідною земелькою», була ще одна важлива причина повернення: очікування та реальність, де перші були значно завищені.

Очікування від Німеччини (чи Європи в цілому) не збіглися з реальністю, в якій опинилися біженці-українці.

 

Кожному довелося стикнутися з рядом проблем, серед яких, в першу чергу:

 

- Незнання мови;

 

- Бюрократія;

 

- Медична система;

 

- Складність у пошуку житла, або важкі умови проживання у соціальному;

 

- відсутність місць у дитсадках;

 

- складнощі у пошуку роботи за фахом

та інші

 

Кожен з перерахованих вище чинників є важливим й потребує окремого аналізу, але наразі докладніше зупинюся на останньому.

 

Слід зазначити, що у Німеччини існує значна нехватка робочих місць. Щоб заповнити цю нехватку, країна потребує 400 000 осіб «чистої» міграції кожний рік. «Чиста» міграція - люди, які приїжджають і залишаються в країні назавжди.

 

Поміж тим, чому ж на практиці біженцям, у даному випадку українцям, не так просто знайти роботу?! Одна з найголовніших проблем в тому, що ряд професій не потрібні, бо вони не затребувані в Німеччині. Приміром, багато українок (80% біженців-українців у Німеччині - жінки) вдома працювали у сфері індустрії краси, реклами, нерухомості, туризму, гуманітарних напрямках тощо. Всі перераховані професії не є пріоритетними у Німеччині, а деякі з них ще й потребують перенавчання або підтвердження кваліфікації. Це довготривалий, складний і дорогий процес, на якій готові далеко не всі.

 

Далеко не всі готові перевчатися, втрачаючи роки й кошти, аби через років 3 вийти на той професійний рівень який мали вдома, в Україні.

 

Прооте є професії, які є гостро затребувані в Німеччині.

 

Найбільш не вистачає кваліфікованих кадрів у медичній сфері; спеціалістів по догляду за хворими та літнім людьми; інженерів; IT- спеціалістів; вчених зі сфери природничих наук; ремісників; далекобійників; а також робітничих спеціальностей: приймальники товару, фасувальники, упаковщики, кур’єрів.

 

Поміж тим, навіть якщо Ви маєте потрібну Німеччині кваліфікацію, це не означатиме, що Ви одразу вийдете на ринок праці, адже потрібен час та кошти на визнання сертифікатів. До того ж, є ще одна проблема з якою зіштовхнулася німецька система працевлаштування: багато українців отримували освіту в одній сфері, а працювали в іншій.

 

Отже, при наявності робочих місць, робота не завжди й одразу доступна, або ж не відповідає отриманій вдома кваліфікації, досвіду роботи чи кар’єрним очікуванням.

 

Окремо слід наголосити на тому, що не всі україні взагалі хочуть шукати роботу й працювати, адже планують повертатися в Україну. В Німеччині вони просто перечікують війну.

 

Натомість, частина біженців-українців такі вирішила спробувати розпочати нове життя у Німеччині. Є група, яка не визначилася: лишатися чи повертатися?!

 

Тут треба сказати про наявні ризики відверто: чим більше триватиме війна, тим ймовірніше менше українців-біженців повернеться в Україну. Так чи інакше вони адаптуються на новому місці, починають вчити мову, влаштовуватися на підробіток чи повноцінну роботу, знаходити нових друзів, заводити стосунки. При тому, починається розрив з материнською країною.

 

Таким чином, нині Україна не тільки втрачає щодня своїх синів-дочок на війні, а має великі ризики еміграційних втрат.

 

Не забуваймо, що до Європи виїхали, переважно, жінки дітородного віку з дітьми!

 

Отже, перед керівництвом країни стоїть дуже багато викликів й заохочення повернення цієї катогорії має бути одним з пріорітетів!

[Outlawif]

Этнология... Чем она отличается от этнографии? Какие достижения этой науки можно выделить за последний год?

[my_fair_lady]

Етноло́гія (етнос — народ, логос — наука, вчення) — наука про пізнання народів, прогресу і цивілізацій. Вживається як рівнозначний з етнографією, або позначає окрему дисципліну.

 

етнографію, як бачу, зараз окремо у освітню програму навіть не виділяють, хіба у окрему дисципліну, а етнологію до історичних та суспільствознавчих наук відносять.

 

профільна кафедра, якщо дуже цікаво.

 

думаю, у контексті історичних наук взагалі складно говорити про "досягнення" О_о навряд чи історик вилікує хворих на рак абощо

[MrGreenZ]

Ну профессор описала вполне очевидные вещи. Я думал все то же самое и ранее. Единственно что, более пессимистично оцениваю количество не вернувшихся.

[my_fair_lady]

Ну профессор описала вполне очевидные вещи. Я думал все то же самое и ранее. Единственно что, более пессимистично оцениваю количество не вернувшихся.

ну це те саме коли я писала що, наприклад, мені особисто треба досить багато часу на підтвердження кваліфікації, а чула про молочні ріки і кисільні береги у Європі)

але то таке, лірика.

 

там он соцопитування у поляків сьогодні показали, що їм українські біженці починають набридати.

 

У Польщі погіршується ставлення до українських біженців, - Rzeczpospolita (https://www.rp.pl/spoleczenstwo/art37927281-badanie-zmienia-sie-nastawienie-polakow-do-uchodzcow-z-ukrainy) з посиланням на дані опитування

 

Так, поляків дратує оточуюча російська мова , якою розмовляють переселенці, оскільки вони вважають її ворожою і втрачають уявлення про те, що перед ними українці.

 

Також, багатьом не подобаються пережитки "російського світу", який привезли деякі українці: пристрасть до снобізму, дорогих автомобілів, недотримання заборон на зразок обмеження швидкості, паркування у неналежних місцях.