Опять война ... Закавказье

[Пропионатычь]

Ихтамнеты вперёд.

 

Знакомый говорит у сепаров какое-то прям броуновское движение. С начала перемирия говорит такого не было.

Грузовики тудой-сюдой катаются.

 

Может хотят совместить?

[$l@ventiy]

Это ты сейчас про Донбасс или Карабах?

[XXR XXX]

Ихтамнеты вперёд.

 

Знакомый говорит у сепаров какое-то прям броуновское движение. С начала перемирия говорит такого не было.

Грузовики тудой-сюдой катаются.

 

Может хотят совместить?

что совместить?

[Outlawif]

Совместить Донбас с Карабахом, как я понял. Теперь бы еще понять, в какую сторону совместить: свалить нахер из Донбаса, чтобы их там стало как в Карабахе, или наоборот? )

[Outlawif]

В Україні виросло покоління, яке не пам'ятає і не може пам'ятати, як і з чого починався Карабах. Для них все просто: вірмени "віджали" частину суверенної території Азербайджану, як росіяни "віджали" частину суверенної території України.

 

Друзі та союзники азербайджанців турки – чи не єдині, хто "опускає" росіян в Сирії, а отже ворог мого ворога – мій друг.

 

Вірмени, члени ОДКБ та ЄЗЕС, навпаки, – форпост російського впливу на Кавказі. Отже, Україна просто приречена дружити з азербайджанцями та турками проти вірмен та росіян.

 

Але таке спрощене сприйняття світу ставить українських патріотів у доволі двозначне становище. Бо картинка карабахського конфлікту не така чорно-біла як може здатись українським міленіалам (і не тільки).

 

По-перше, геополітичні міркування не мають заступати демократичних. Клан Алієвих побудував в Азербайджані одну з найбільш невільних автократій не тільки на пострадянському просторі, а й в усьому світі: за останнім дослідженням Freedom House, рівень свободи в Азербайджані наразі на рівні Китаю, Узбекистану та Таджикистану.

 

Навіть путінська Росія (20 пунктів) та лукашенківська Білорусь (19 пунктів) вдвічі вільніші за Азербайджан (10 пунктів).

 

Україна (62 пункти) та Вірменія (53 пункти) – просто взірці демократії та свободи на тлі авторитарного Баку.

 

По-друге, наші "диванні експерти" навчились захоплюватись турецькими дронами, але геть забули, що на будь-якій війні переможця визначає не тільки перевага у техніці та живій силі, а й мотивація воювати та бойовий дух.

 

Якщо подивитись на карабахський конфлікт з цією точки зору, українське уявлення про нього перевертається догори дригом. Бо вірмени сьогодні набагато більше нагадують українців зразку весни 2014-го року, коли ми штурмували військкомати та створювали добробати, а добре вишколені та озброєні до зубів азербайджанці – російських регулярів.

 

Хтось зі спостерігачів слушно зауважив: син прем'єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна, який демобілізувався з армії менше року тому (і тому, згідно з вірменським законодавством, має імунітет від мобілізації), вже записався добровольцем для участі в обороні Арцаха. А що в цей час робить син президента Азербайджану та віце-президентки (жінка Ільхама Мехрібан Алієва є не просто першою леді, а й другою особою в державі – віце-президентом Азербайджану)? Напевно, звично спускає мільйони нафтодоларів де-небудь на анатолійському узбережжі...

 

Мотивацію вірмен захищати землю, яку вони відчувають своєю, можна порівняти хіба що з мотивацією євреїв захищати Ізраїль. Не даремно британський письменник і журналіст, єврей за походженням, Артур Кестлер, який відвідав Вірменію в 1932 році, писав про разючу схожість між єврейськими поселеннями в Палестині та радянською Вірменією 1930-х років...

 

Саме тому карабахський конфлікт – єдиний на пострадянському просторі, долю якого вирішило не російське втручання, а героїзм, жертовність та мотивація воювати обох сторін.

 

До речі, СРСР в останній рік свого існування воював на боці Азербайджану (який, на відміну від Вірменії, погодився підписати новий союзний договір, що його готував Михайло Горбачов). 23 гвардійська мотострілкова дивізія, базована в Гянджі (тоді – Кіровабад), брала безпосередню участь в каральних акціях проти вірмен на території НКАО та депортації вірмен з сіл Шаумянського району.

 

З іншого боку, я не знаю азербайджанського аналогу вірменських федаїнів – партизан-повстанців, що воювали проти регулярів 23 дивізії та азербайджанського ОМОНу і до болю нагадували відчайдушних українських отаманів часів визвольних змагань та героїчних вояків УПА.

 

Я бачив вояків обох сторін карабахського конфлікту не по телевізору. І тому майже певен, що попри значну перевагу в техніці та живій силі, безумовну підтримку Туреччини, вагання Росії та нерішучість інших держав, Азербайджан вчергове зламає зуби об міцний карабахський горішок. І це може коштувати клану Алієвих влади в країні.

 

Втім цей текст не заклик до українців негайно переглянути свої симпатії до Азербайджану і прийняти вірменську сторону в кривавому карабахському конфлікті.

 

Це лише заклик замислитись про багатогранність цієї трагедії, про її неоднозначність, заклик почути обидві сторони і спробувати зрозуміти правду кожної з них.

 

Бо якщо карабахський конфлікт чомусь і вчить, то лише тому, що чорно-білий погляд на світ – прямий шлях до жахливих трагедій...

[OlegRO]

ясамакрымчанкадочьофицера (с)

[karlito78]

По-перше, геополітичні міркування не мають заступати демократичних.

0utlaw,

 

схерали? везде заступають, а нам не должны? мы самые правильные?

хорошее правительство грабит и убивает чужой народ, плохое - свой. я предпотчу всегда хорошее

сам же говорил - сила главное, а тут какая то демократия

[templar]

По-перше, Клан Алієвих побудував в Азербайджані одну з найбільш невільних автократій

По-друге, мотивація воювати та бойовий дух.

кирилл, ты вроде был не подвержен тягать цитатный мусор. аргументация просто космическая. надо третий пункт добавить: а еще азеры обвешивают, когда продают арбузы. и тогда станет понятно что армении нужно отдать не только карабах но и баку

[Outlawif]

сам же говорил - сила главное

И это - ПЛОХО.

 

А вообще тут речь идет же не о своих и чужих, конфликт в Карабахе нам вообще по боку. Тут, если хочешь, рассматривается вопрос: за какую команду болеть? И все рассуждения в этом ключе. Разбирают кто прав, кто виноват.

 

Разумеется, по прошествии времени будет прав тот, кто сильнее, это УРОДСКОЕ свойство человеческой недоцивилизации.

цитатный мусор

Верно. И я вообще крайне редко цитирую чье-то мнение. Это просто очень вторило моему собственному.

 

Тут вот недавно предлагали нам Алиева в правительство. И чем плох аргумент про то, что он построил тоталитарный режим хуже расейского в 2 раза? По-моему, охрененный аргумент против Алиева.

 

Это мнение против однобокого взгляда на ситуацию, никаких откровений разумеется. Никто из тех, кто оценивает ситуацию в Карабахе в т.ч. и на нашем сайте, не скажет без гугла (да и с гуглом подавляющее большинство не скажет) "Чей Карабах?" и "Почему?". Но все болеют за азеров, потому что на их стороне сильные турецкие беспилотники и они (на данный момент конечно же) идут противоположным России курсом. А за что там люди в Карабахе умирают - да насрать всем. Тут даже говорили, что азеры "берут свое". Но ни разу не задались вопросом "а свое ли они берут?". Еще раз: когда возьмут, будет конечно же свое, и через 100 лет, да даже через 50, уже ни у кого вопросов не возникнет, чье оно. Пока кто-то более сильный не позарится.

 

Ну и последнее, хоть мне это мнение в целом понравилось, и даже настолько, что я его перепостил, это не значит, что я согласен с каждой строчкой. Такого просто не может быть. Я и с собой не всегда по всем пунктам согласен )) Процентов на 70-80 где-то. Что очень, ну просто очень шикарный результат, поразительный. Да, мотивация с боевым духом конечно автором переоценены. И УПА это притянул не к месту. Но основной посыл мне очень нравится: вы сперва попробуйте разобраться, кто там с кем и против кого дружит, за что воюет, как это началось и почему. А не подгоняйте под готовые штампы, тем более с чужого печатного станка.

 

[OlegRO]

к счастью, с весны 2014 ситуация в Карабахе стала кристально ясной для всех украинцев, не дочерей офицеров