Перейти до публікації

Моя Радость Дня :) / Печалька Дня :(


Рекомендовані повідомлення

Опубліковано:

кілька тижнів тому ховали колегу, який помер через ускладнення від каменю у нирках. 38 років.

сьогодні померла ще одна колега, від ускладнень задавненої хвороби. 34 роки.

 

тут і з війною ледве вивозиш загиблих, незалежно від віку, усіх невимовно жаль. вчора знов після Вінниці накрило, ридала і не могла зупинитися.

  • Відповіді 8,6 к
  • Створено
  • Остання відповідь

Кращі автори в цій темі

  • my_fair_lady

    890

  • andreyyy

    810

  • OlegRO

    796

  • Outlawif

    714

Кращі автори в цій темі

Опубліковано:

Та це жесть. Більше похоронів відвідав від початку війни, ніж до неї. При тому що всі загинули від хвороб...

Про психологічний стан людей взагалі мовчу. Так ніби за тиждень рік проживаємо.

Опубліковано:

вчора під час прильотів у Вінницю і у нас була повітряна тривога. сиділи у коридорі, потім вийшла на вулицю, бо собаку ж вивести треба. шось гуляла, вдалині якісь бабахи чула. але у нас купа вантажівок вдень їздить, будівництво йде, ну звуки не під час повітряної тривоги я ігнорую.

 

повертаюся до під"їзду - сусідка чула, каже, схоже на ППО. або на розмінування (з Ірпеня до нас може бути чутно). зайшла додому, щось на кухні роблю, і тут такий гуркіт сильний - у гаражах біля дому полетів з даху великий лист металу. я схопила собаку і побігла кудись, і почала ридати. насилу мене заспокоїв чоловік, не могла припити плакати, аж гикати почала. кукуху періодично несе далеко.

Опубліковано:

Десь писали що 15-го в Бучанському районы навчання зы стрельбою буде

 

Опубліковано:

ну вчора було 14те) але стрільби стрільбами, а то реально вибухи були, але дуже далеко. може й правда розмінування. але я реально не звернула увагу. зате лист металу довів до істерики.

 

тут би здоровий глузд не втратити. ще й людей навколо кожного дня паніка нагрібає, і дуже складно не заразитися цими настроями. з кожним днем все гірше.

Опубліковано:

На те і розрахунок. Саме для того вони і стриляють по мирних містах

 

Опубліковано:

та я розумію. Льоша мені те саме каже. намагаюся якось себе тримати у руках і працювати.

Опубліковано:
я схопила собаку і побігла кудись, і почала ридати. насилу мене заспокоїв чоловік, не могла припити плакати, аж гикати почала. кукуху періодично несе далеко.

То конечно дело личное, но не почему бы не попробовать принять курсец каких-то антидепрессантов или противотревожных? Зачем изводить себя и балансировать на грани?

Опубліковано:

в мене таке не постійно, на щастя. але після масових вбивств, як от Кременчук, Часів Яр, Сергіївка, Вінниця - накриває на день-два.

 

в анамнезі поганий досвід всіляких заспокійливих, тому повернулася до тріо БАДів, які після ковіду врятували від панічних атак. але блін забуваю їх пити. на стресі у мене все вилітає з голови.

Опубліковано:

Це ні в якому разі не порада (я максимально проти алкоголю), але мої переселенці (ті що в мене живуть вдома) - розказували що коли довго сиділи в укритті, жили там по суті пару тижнів, то вони всією громадою просто пили горівку аби заспокоїтись під час вибухів і поспати трохи. Я б в такому випадку однозначно вибрав нормальні стабілізатори/нейролептики/АДи, але їх мав би підібрати лікар, бо бувають дуже різні реакції.

 

Моя дружина дуже вперто проти таблеток весь час була, а потім згадує минуле і каже - "чого я тоді не пила щось заспокійливе, для чого було стільки терпіти".

 

В ідеалі, звичайно, навчитися справлятися самому зі стресом, але я особисто такого скілу не маю. Поки напружені ситуації - я спокійний і зібраний. На наступний день, або просто з часом, якщо нічим не вріважитись - просто втрачаю контроль.

Створіть акаунт або увійдіть у нього для коментування

Ви маєте бути користувачем, щоб залишити коментар

Створити акаунт

Зареєструйтеся для отримання акаунту. Це просто!

Зареєструвати акаунт

Увійти

Вже зареєстровані? Увійдіть тут.

Увійти зараз
×
×
  • Створити...